Шплінти розвідні

Шплінти – металевий кріпильний елемент у вигляді дротяного стрижня, зігнутого навпіл та вушком у місці згину. Виготовляють їх із конструкційної пружинної вуглецевої сталі. Для збільшення міцності, стійкості до корозії та експлуатації у сирому середовищі тривалий термін, на готовий виріб може бути нанесений цинковий захисний шар.

Шплінти – необхідні створення нерухомого з'єднання елементів, деталей, різних конструкцій, вузлів. Шплінтове з'єднання «шплінтівку» можна віднести до механізму швидкого блокування завдяки легкій установці і такому ж демонтажу та заміні. Її основне завдання – захистити різьбове з'єднання від ослаблення, особливо у місцях з динамічним та вібраційним впливом. Ще одне застосування даного з'єднання полягає у фіксації деталей, що працюють при невеликих навантаженнях.

Простота даного кріплення не заважає існуванню досить широкого переліку позицій, починаючи від дротяних, закінчуючи трубчастими. За формою шплінти можна розділити на такі як:

-           Прямі (класичні) – розвідні (розгинальні), у місці згину у них утворено вушко.

-           T-подібні – у них не вушко, а перемичка.

-           Пружинні (гольчасті) – випускаються як з одним вушкам (витком), так і з двома.

-           Шплінти з кільцем (сільськогосподарська чека) – кільце може просіватися в отвір, що знаходиться на стрижні шплінту, або на спеціальному виступі, на ньому.

Встановити шплінт максимально просто, але для цього необхідні деякі знання, наприклад, класичний (розвідний) – простягають через отвір і розгинають його «усики» на всі боки.

Пружинні шплінти встановлюються прямим сегментом крізь отвір відповідного розміру, в цей час вигнута частина замикається відразу в декількох місцях на зовнішній поверхні елемента, що з'єднується, створюючи «пружинний ефект».

Демонтують кріплення декількома способами:

витягується пасатижами за вушко;

вибивається підходящою насадкою;

за допомогою цвяха протягнутого в саме вушко;

при деформації петлі шплінт можна просто акуратно висвердлити.